Резистентність шкідників і хвороб: як їй запобігти
Прикро, коли перевірений роками препарат раптом перестає працювати. Ви купуєте звичний засіб від парші, борошнистої роси чи попелиці, проводите обробку за всіма інструкціями, але хвороба продовжує прогресувати, а шкідники спокійно почуваються на листі. Перша думка, яка спадає на думку, – підробка. Проте часто причина полягає в іншому біологічному явищі – виникненні резистентності.
Звикання патогенів та комах до хімічних засобів захисту рослин – це одна з найбільших проблем сучасного агросектору. Щоб не втратити врожай і зберегти ефективність садової аптечки, важливо розуміти природу цього процесу та вміти правильно будувати систему захисту.
Що таке резистентність і чому вона виникає
Резистентність (від латинського resistentia – опір, протидія) – це набута стійкість шкідливих організмів до дії хімічних або біологічних препаратів, яка виникає на генетичному рівні. Простіше кажучи, це здатність окремих популяцій грибів, бактерій чи комах виживати після обробки дозою пестициду, яка раніше була для них смертельною.
Чому виникає резистентність? Коли ми обробляємо сад фунгіцидом чи інсектицидом, 99% шкідників гинуть. Проте завжди залишається відсоток особин, які мають випадкову природну мутацію, що робить їх менш чутливими до цієї конкретної речовини.
Якщо застосовувати один і той самий препарат регулярно, ви знищуєте лише чутливих особин. «Мутанти», що вижили, дають нове покоління, яке повністю успадковує стійкість. Через кілька сезонних обробок ви отримуєте популяцію шкідників чи хвороб, на яку цей засіб більше не діє.
Резистентність поза садом: урок супербактерій
Явище резистентності притаманне усій живій природі, і найяскравіше воно проявляється в медицині. Наочним прикладом є поява так званих супербактерій (наприклад, метицилін-резистентного золотистого стафілокока – MRSA). Через безконтрольне та безсистемне вживання антибіотиків людьми патогенні бактерії адаптувалися до більшості відомих препаратів. Сьогодні лікарі по всьому світу стикаються з інфекціями, які надзвичайно важко піддаються лікуванню, оскільки бактерії розвинули потужний щит проти антибактеріальних речовин.
Аналогічні процеси відбуваються і у рослинному світі. Застосовуючи пестициди на городі бездумно чи занадто часто, ми власноруч вирощуємо «супергриби» та «суперкомах», з якими згодом не може впоратися жодна стандартна хімія.
Важливо дивитися на діючу речовину, а не лише на назву
Найпоширеніша помилка дачників – купівля препаратів із різними торговими назвами, які насправді містять одну й ту саму діючу речовину або належать до однієї хімічної групи.
Наприклад, якщо садівник обробляє яблуню трьома різними препаратами від різних виробників, але в основі кожного з них лежить, скажімо, дифеноконазол, з точки зору хімії це одна й та сама обробка! На шкідника чи патоген впливає не яскрава етикетка, а хімічна молекула.
Щоб уникнути резистентності, завжди читайте інструкцію, де вказана діюча речовина та її хімічний клас (наприклад, триазоли, бензимідазоли, стробілурини, неонікотиноїди, піретроїди). Чергувати потрібно саме діючі речовини і їхні класи, а не назви на коробках.
Максимальна кратність обробок: чому її не можна перевищувати
У інструкціях до будь-якого професійного пестициду завжди вказується параметр: максимальна кратність обробок за сезон.
Перевищувати цю норму не можна. Якщо провести фунгіцидом більше обробок протягом сезону, шанс виникнення стійких штамів гриба зростає геометрично. Окрім того, дотримання регламенту кратності захищає самі рослини від отруєння препаратом, а споживача – від накопичення залишкових кількостей пестицидів у плодах.
Правильне чергування препаратів: приклад захисту яблуні від парші
Найбільш ефективний спосіб запобігти резистентності – це ротація (чергування) препаратів з різними механізмами дії та поєднання системних засобів із контактними.
Розглянемо класичний приклад захисту яблуневого саду від парші та моніліозу за допомогою препаратів компанії Самміт-Агро Юкрейн – Топсін-М та Мігіва. Обидва препарати можна використовувати лише двічі на сезон, але ж парша може атакувати рослину вже після цих двох обробок.
- Крок 1. Весняний системний старт із Топсін-М. На початку вегетації використовують системний фунгіцид Топсін-М (діюча речовина – тіофанат-метил, клас бензимідазолів). Він швидко поглинається тканинами рослини, блокує ділення клітин гриба зсередини та лікує ранні інфекції. Проте застосовувати його понад двічі заборонено.
- Крок 2. Зміна механізму дії з препаратом Мігіва. Для наступної обробки у період формування та росту плодів слід обрати фунгіцид Мігіва (діюча речовина – Іпфлуфеноквін з хімічної групи феніл-пропанолів). Цей препарат має абсолютно інший спосіб впливу на патоген, але наслідком має його знищення.
За такого чергування збудник парші, який потенційно міг вижити після дії тіофанат-метилу, миттєво знищується абсолютно іншою хімічною атакою препарату Мігіва. У результаті популяція патогену залишається чутливою до обох засобів, а ваш сад – повністю здоровим.
Правила профілактики резистентності
- Чергуйте хімічні групи. Ніколи не використовуйте один і той самий системний препарат більше зазначеної в інструкції кількості.
- Використовуйте бакові суміші та контактні препарати. Додавання контактних фунгіцидів (наприклад, на основі міді, як Артемікс чи Медян Екстра) до системних засобів суттєво знижує ризик резистентності, оскільки контактні речовини мають багатоточковий механізм дії, до якого грибам адаптуватися практично неможливо.
- Дотримуйтеся дозування. Заниження дози пестициду не вбиває шкідника, а лише «гартує» його, прискорюючи формування стійкості.
- Не нехтуйте агротехнікою. Санітарна обрізка, прибирання опалого листя та вирощування стійких сортів зменшують інфекційний фон, знижуючи потребу в частих хімічних обробках.
Грамотний підхід до вибору діючих речовин та дотримання регламентів застосування – це запорука того, що ваші улюблені препарати залишатимуться надійними помічниками в саду на довгі роки!
