Сидерати – це рослини, які висівають для покращення якості ґрунту, а не для збору врожаю, їх ще називають «зеленими добривами».
Не секрет, що посів монокультури або відсутність сівозміни призводить до виснаження та переущільнення ґрунту, накопичення насіння бур’янів та ґрунтових патогенів, порушення водного та сольового балансу.
Проте в обмежених умовах невеликої площі не завжди виходить створити сівозміну за правилами підбору культур у ній, тому часто культура може повернутися на своє місце через рік, максимум два роки.
Які переваги сидератів?
Сіяти сидерати можна між культурозмінами: навесні, влітку та восени. Крім того, що сидеральні культури служать відмінним добривом, вони мають багато й інших переваг:
✔ підвищують ефективність використання сонячної енергії до 25%;
✔ захищають ґрунт від водної та вітрової ерозії;
✔ збагачують ґрунт органічними речовинами та біологічним азотом;
✔ перетворюють Р, К, Са, Мg з важкодоступних форм в легкодоступні;
✔ перерозподіляють елементи живлення з нижніх горизонтів в орний шар ґрунту;
✔ обмежують втрати елементів живлення під час сильних опадів та поливах методом дощування;
✔ поліпшують фізичні, біологічні та біохімічні властивості ґрунту;
✔ виконують функції фітомеліорантів на забруднених ґрунтах;
✔ чудово доповнюють сівозміну як проміжна культура;
✔ впливають на ріст та розвиток бур’янів (кореневі виділення деяких сидератів впливають на схожість насіння бур’янів);
✔ поліпшують фітосанітарний стан ґрунтів;
✔ підвищують врожайність і поліпшують якість продукції.
Сидератами можна засівати всю ділянку або сіяти їх в міжряддя, якщо на ній ростуть якісь культури. Деякі сидерати (наприклад, фацелія) приваблюють корисних комах та запилювачів улітку.
Які сидерати обрати в осінній період?
Вибираючи сидеральні культури слід враховувати, які рослини росли на кожній ділянці, а також тип ґрунту. Наприклад, якщо на ділянці росла капуста, то в якості сидерата небажано використовувати рослини з сімейства капустяних.
Найбільш морозостійкими сидератами, що покривають ґрунт соковитою зеленню до першого снігу, вважаються: озиме жито, буркун, білі та кінські боби, ріпак, віка озима. Гірчицю та редьку олійну також можна сіяти восени, бо рослини швидко ростуть і здатні витримувати приморозки до -6° С. Але потрібно пам’ятати, що для наростання вегетативної маси їм потрібно приблизно 40-45 днів. Терміни посадки визначають, виходячи з кліматичних особливостей регіону і погодних умов. Головне правило: до перших заморозків рослина має вирости не менше, як 10-15 см.
Якщо на городі легка піщана земля до того ж з підвищеною кислотністю, з якої за осінь і зиму вимивається велика частина поживних сполук, то можна в якості сидерата використати люпин однорічний. Кореневі виділення люпину здатні впливати на розвиток насіння бур’янів, а також алкалоїди, які в ґрунт виділяє люпин синій знищують нематод. Але пам’ятайте, що рослинам потрібно приблизно 55-65 днів для формування вегетативної маси, тому сіяти його потрібно не пізніше вересня.
Важкі глинясті землі можна якісно розпушити посадками озимого жита. Ця рослина своїми потужними коріннями зробить ґрунт волого- й повітропроникним, очистить його від кореневої гнилі, запобіжить формуванню ґрунтової кірки, заглушить сходи стійких бур’янів (пирію, кульбаби, берізки польової). Також кореневі виділення жита негативно впливають на розвиток ґрунтових нематод.
Деякі рослини мають фітосанітарний ефект. Наприклад, гірчиця біла або редька олійна, коріння і бадилля яких насичені ефірними оліями і фітонцидами пригнічують життєдіяльність збудників багатьох хвороб, зокрема, парші, деяких видів фузаріозу та впливають на спори інших грибкових патогенів. А речовина «синігрин», яку виділяє корінь та стебло гірчиці білої при заробці в ґрунт, є природним гербіцидом, якій впливає на проростання насіння багатьох бур’янів.
Бобові культури буркун, віка озима в якості сидератів позитивно впливають на структуру ґрунту і здатні накопичувати значну кількість азоту з атмосфери.
Заробляти сидерати в ґрунт чи ні?
Якщо весняні чи літні посіви сидератів потрібно скошувати, дрібнити й заробляти в ґрунт на 30-35 см, то підзимні посіви можна не скошувати. Це стосується рослин, які не зимують (гірчиця, редька олійна). Після настання стабільних низьких температур вегетативна маса сидератів відмирає і її можна заробляти в ґрунт вже навесні. Зимуючі рослини скошують навесні до фази бутонізації або до колосіння злакових.
Сидерати мають ще одну функцію взимку. Вони затримують сніг на ділянці та зменшують промерзання ґрунту, навіть ті рослини, які відмерли і їх рештки лежать на ґрунті.
Отже, сидерати – це простий та природний інструмент для покращення родючості та структури ґрунту, який доступний кожному господарю. Спробуйте інтегрувати цей підхід у свій сад чи город і результати вас приємно здивують!
Порада!
Після збирання попередника потрібно добре підготувати ґрунт і дати йому декілька днів на те, щоб верхній шар осів. Перед обробкою ґрунту бажано додати мінеральне й органічне добриво. Це прискорить розвиток і наростання зеленої маси сидерату. Елементи живлення накопичаться в рослинах і потім повернуться у ґрунт, але вже в іншій формі – більш доступній для послідуючої культури.
